притискати

-а́ю, -а́єш і прити́скувати, -ую, -уєш, недок., прити́снути, -ну, -неш; мин. ч. прити́с, -ла, -ло і прити́снув, -нула, -нуло; док., перех.

1) Щільно прикладати, притуляти кого-, що-небудь до когось, чогось. || З певним зусиллям давити, натискати на кого-, що-небудь; придавлювати. || Закріплювати що-небудь у певному положенні, щільно присуваючи, прикладаючи щось до нього. || Обнімаючи кого-небудь, притуляти до себе. || перен. Викликати болісне відчуття тиску, скованості (в серці, грудях); стискати.

2) Напираючи, насідаючи, змушувати кого-небудь тісно присуватися до чогось, до якоїсь перешкоди. || Змушувати кого-небудь щільно припадати до чогось, шукаючи захисту від небезпеки. || Наступаючи, відтісняти противника до такого місця, яке не дає йому можливості маневрувати, відступати далі. || Наближати впритул до чого-небудь силою вітру, течії тощо.

3) перен. Позбавляти кого-небудь можливості заперечувати що-небудь чи відмовлятися від чогось, змушуючи погодитися визнати свою вину. || Змушувати кого-небудь належно поводитися. || рідко. Несправедливо обмежувати кого-небудь у правах та діях; пригнічувати.

••

Притиска́ти до стіни́ кого — ставлячи кого-небудь у безвихідне або складне становище, змушувати визнати свою вину або прийняти якесь рішення.

4) Наголошувати на чому-небудь, підкреслювати щось у висловлюванні.

5) перен. Починатися несподівано або з великою силою (про мороз, холод). || Сильно охоплювати кого-небудь, оволодівати кимсь, сковуючи рухи, позбавляючи здатності думати, робити що-небудь (про сильне почуття).